Інтегровані уроки з психологом

Завдання розвитку особистісних якостей у сучасного покоління підвищує вимоги до освітнього процесу в школі. Величезний потенціал психологічної науки зумовив її вагоме  значення в розв'язанні цього завдання. 

В психолога з'являється чудова можливість відкрити учням двері в дуже цікаву науку (яка, на жаль, поки що в більшості випадків не знайшла місця в шкільному розкладі) - психологію.

Найчастіше такі уроки будуються за схемою, у якій беруть участь двоє — учитель - предметник і шкільний психолог. Така робота вимагає від вчителів і психологів додаткової підготовки, більшою ерудиції і високого професіоналізму. Для вчителя і психолога інтегрований урок не мета, а засіб формування його власної творчої особистості, прилучення його до нового типу мислення, простір для реалізації нових освітніх технологій.

Яка ж роль психолога, педагога і учнів в процесі підготовки і проведення інтегрованих уроків?

Педагог повинен вийти з рамок ролі вчителя, який володіє глибокими теоретичними знаннями, різними методиками, інструкціями по своєму предмету. Він повинен бути достатньо компетентний в області психологічних знань. Психолог же, крім своєї професійної компетентності, повинен демонструвати знання і в інших навчальних предметах. Він повинен вміло вводити елементи психодіагностики, психокорекції та психопрофілактики в шкільний урок.

Перед психологом постає складне завдання: пояснити особливості тих чи інших психічних явищ у рамках досліджуваної дисципліни. Психолог має дібрати потрібні слова, переконливі аргументи, цікаві наукові факти, які дозволять школярам отримати повне уявлення про досліджувану тему. Психолог має можливість активно спостерігати, проводити діагностування і взагалі краще пізнавати своїх підопічних у звичних для них обставинах. На таких уроках органічно поєднані навчальний матеріал й різноманітні методи та прийоми психологічної роботи:  моделювання життєвих ситуацій, ігри, діалоги, дискусії, елементи тренінгів. Психологу також потрібно уміло вводити елементи психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики у шкільний урок.

Так як на інтегрованому уроці вирішуються дидактичні завдання двох і більше навчальних предметів, при підготовці до такого уроку необхідно:

- познайомитися з психологічними і дидактичними основами протікання інтеграційних процесів у змісті освіти;

- виділити в програмі з навчального предмета теми, взаємопов'язані з психологічними аспектами;

- визначити зв'язки між подібними елементами знань, інформації;

- змінити послідовність вивчення тем, якщо в цьому є необхідність;

- розробити сценарій проведення уроку з розподілом надання інформації вчителем-предметником і психологом;

- провести (при необхідності) психологічну діагностику учнів.

Взаємодію психолога і вчителя слід розглядати як спільну професійну діяльність, зумовлену особистісними потребами й мотивами та спрямовану на досягнення гармонійного розвитку особистості школярів.

 На сьогодні в шкільному розкладі є достатньо навчальних предметів, де розглядаються проблеми, для обговорення яких доцільно запрошувати психолога. Можна назвати не лише ті предмети, зв'язок яких із психологією має явний характер (біологія, основи здоров'я, мистецтво), але й такі, як історія, географія, література. Тематику інтегрованого уроку можна обрати, ознайомившись з навчальною програмою, календарним плануванням, підручником, поспілкувавшись з вчителем та учнями.

Висвітлення деяких теорій практичної психології за допомогою програмних літературних творів дасть можливість не тільки цікаво і несподівано піднести матеріал, а й, найголовніше, навчити замислюватися і аналізувати власні  вчинки з точки зору отримання бажаного результату. Знання характеру літературних героїв допоможе будувати відносини з іншими людьми, отримувати радість від спілкування з оточуючими. Злагоджена взаємодія психолога і вчителя відкриває шлях до використання багатьох ще не задіяних резервів, адже такий підхід складає підґрунтя не тільки особистісного зростання школярів та скоординованості дій усіх учасників освітнього процесу, але й гармонізації взаємин у навчальному закладі в цілому.

Інтегрований урок мистецтво – психологія

у 2 класі школи 1 ступеня

Тема Мелодії осені. Створення пейзажу, який передасть настрій осені (кольорові олівці)

Мета: познайомити учнів з одним із жанрів живопису — пейзажем;  вдосконалювати уміння передавати настрій осіннього сюжету; познайомити учнів із психологічною характеристикою кольорів; вчити малювати за уявою, вміти передавати зображення з пам’яті і власних спостережень, удосконалювати зорову пам’ять, розвивати фантазію, образне мислення;

виховувати почуття краси, вчити цінувати багатство рідної природи.

Обладнання: музичний супровід, презентація,ватман, листки з білого паперу

Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми будемо його проводити разом з психологом. І тема нашого уроку «Створення пейзажу, який передасть настрій осені»

Психолог Як ви розумієте значення слова «настрій»?Яким він може бути?

На що він схожий?Якщо на сонечко, то це який настрій? А на хмаринку?

А як ми можемо дізнатися, який в людини настрій? (по рухах, по обличчю). Діти за малюнками із мультимедійної презентації визначають настрій

Давайте і ми насупимося як осіння хмаринка, як зла чаклунка; злякаємося як зайчик; посміхнемося як сонечко.

Вправа «Галявина настрою». А ще, за кольором можна визначити настрій. У кожного на парті листочки, розфарбуйте їх тим кольором, який у вас зараз настрій. А потім разом створимо нашу галявину настрою.

(Діти, розфарбувавши,  приклеюють свої листочки на «галявині»)

Кожен колір може розповісти про ваш настрій. Отже, червоний – активний, бадьорий настрій; оранжевий – радісний, оптимістичний; жовтий – веселий, ви вільно почуваєтесь; коричневий – ви бажаєте відпочити; зелений – спокійний настрій. А який настрій у осені?

Вчитель Розпочинаємо працювати. Самостійна художня діяльність учнів. (Діти виконують малюнки під музичний супровід). Презентують роботи  (малюнки із зображеним сумним настроєм осені і з веселим)

 Психолог Чому, на твою думку, осінь сумна (весела)? Як ти це передав (ла), якими кольорами?

Вчитель. Підсумок уроку.

Інтегрований урок основи здоров’я - психологія

3(7) клас гімназії

Тема: Значення  звичок  і  навичок  для  здоров’я

Мета: Проаналізувати  вплив звичок на здоров’я; ознайомити учнів як формуються звички. Тренувати уміння формувати корисні звички і позбуватися небажаних звичок.

Обладнання:  підручник для 7 класу «Основи здоров’я» І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. -К, «Алатон», 2015; наочність.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Форма уроку:  інтегрований урок з елементами тренінгу

Хід уроку

Ι. Організаційний етап. Учні діляться на 3 групи за кольорами.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя: «Усі знають: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю». На цьому уроці ми вивчатимемо, які є звички, як вони формуються, як впливають на здоров’я та як змінити небажану звичку.

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

Психолог

Міні-лекція «Як формуються звички»

Ми спочатку отримуємо певні знання (наприклад, як правильно чистити зуби). Потім тренуємося застосовувати ці знання на практиці — формуємо уміння. На цьому етапі доводиться перевіряти себе, чи правильно виконуємо ту чи іншу дію. Повторюючи багато разів, доводимо наше уміння до автоматизму, коли вже не треба замислюватися, що і як ми робимо. Так формується навичка.

Звичка — це вершина піраміди, коли ми вже не замислюємося, чому щось робимо. Ми це робимо тому, що звикли. Учені визначили час, необхідний для оволодіння певними уміннями, навичками і формування звички:

-уміння формується за 5 — 9 повторів;

- для формування навички потрібні щоденні тренування протягом 5-9 днів

-звичка формується за 3 місяці. 40% дій робимо за звичкою.

Вчитель. Міні-лекція «Навички, сприятливі для здоров’я»

На уроках здоров’я учні отримують знання і відпрацьовують важливі уміння та навички, які згодом перетворюються на корисні звички. Це, зокрема, навички особистої гігієни, безпечної поведінки на дорогах, користування побутовими приладами тощо. їх ще називають спеціальними навичками. Однак найважливішими для твого здоров’я є психосоціальні навички, які ще називають життєвими навичками.

Психолог Кожна з трьох груп обговорює, записує і презентує навички

Вчитель Обговорює з учнями, які існують звички

Психолог  Вправа «Стіна здоров’я».

Психолог  пропонує дітям записати на «цеглинках» звички. 1 групі – корисні, 2 – нейтральні, 3 – шкідливі. З них 1 і 2 групи  побудують стіну, яка міцно охоронятиме їх і їхнє здоров’я. Після того, як стіна буде збудована достатньо міцною, тренер пропонує 3 групі назвати шкідливі звички. Кожна шкідлива звичка руйнуватиме одну цеглинку. Скоро діти на власні очі побачать, як швидко руйнується стіна, а людина стає незахищеною, вразливою.

Психолог Вправа «Сила звички».

Учень стає з витягнутими уздовж тіла руками. Психолог обв’язує його ниткою і просить розірвати цю нитку, напруживши руки. Учень робить це легко. Вдруге тренер обертає нитку три рази. Учень розриває нитку, але прикладає більше зусиль. (Психолог пояснює, що вчених показали, поширені звички формуються за три місяці). Після цього психолог втретє обертає нитку 30 раз. Скоріше за все учень не зможе розірвати її, або розірве з великим зусиллям. Існують такі звички, наприклад, вживання наркотиків, або паління, що роблять з людини раба. Такі звички порівнюються не з ниткою, а з товстими залізними ланцюгами.

Вчитель Обговорення. Як в майбутньому нам можуть нашкодити погані звички? Як стануть у пригоді корисні звички?

Психолог   Як змінити звичку

Релаксаційна пауза

Змінити поведінковий стереотип і психологічно налаштуватися на зміни вам допоможе така вправа (учні виконують):

• Сядьте зручно. Заплющіть очі й уявіть перед собою білий екран.

• Висвітліть на цьому екрані зображення того, що ви звикли робити.

• У правому нижньому кутку екрана в маленькому віконці висвітліть те, на що хочете змінити свою звичку.

• Потім різко збільшіть маленьке зображення на цілий екран і одночасно накажіть собі: «Змінись!»

• Тричі повторіть вправу. Виконуйте вправу тричі на день (вранці, вдень і ввечері). Пам’ятайте, що звичка формується приблизно три місяці, тому протягом цього часу твердо утримуйте визначений курс.

Уміння змінювати небажані звички дуже корисне. Його необхідно тренувати. Для цього існує певний алгоритм — послідовність дій. Психолог разом з учителем роздають записаний на окремих смужках паперу алгоритм дій:

• Обери звичку, яку хочеш змінити.

• Психологічно налаштуйся на зміни.

• Склади план змін.

• Відпрацьовуй нову звичку не менш як три місяці.

• Заохочуй себе за досягнуті успіхи.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань

Гра «Вгадай, що...?» Учитель називає навичку. Ті, хто думає, що це спеціальна навичка, сидять, а ті, хто переконаний, що життєва — встають.

V. Домашнє завдання

Стрес

стрес from saliuk03

Вплив мультфільмів на психіку дітей

вплив мультфільмів на психіку дітей 8 10 from saliuk03

Презентація проекту

   14 березня 2013 року відбулася презентація проекту "Конфлікти в шкільному середовищі". результати своєї роботи представили  4 творчі групи.

"Теоретики" розповіли про види конфліктів (внутрішній, міжособистісний, міжгруповий, індивідуально-груповий), виділили   основні риси характеру й особливості поведінки, властиві конфліктній особистості і назвали типи конфліктних особистостей (агресивні, скаржники, зухвалі, нерішучі, вічні невдахи, потайливі, безневинні брехуни).

 
Поведінка  людей у конфліктах  є різною: одні поводяться агресивно, інші пасивно. Виділяють 5 типів поведінки людей в конфліктній ситуації (співпраця, суперництво, компроміс, уникання, пристосування). Стилі поведінки людей можна порівняти з поведінкою тварин. Хтось поводиться як сова, хтось як акула. А можливо як черепаха чи лисиця або ж - плюшевий ведмедик. 

"Дослідники" проводили дослідження серед учнів нашого класу, учнів 4-А класу гімназії, а також серед вчителів. Для проведення дослідження була складена анкета, а також підібраний тест: «Стиль поведінки в конфліктній ситуації » (методика Томаса). У дослідженні взяли участь 35 учнів,з них 17 хлопчиків,  18 дівчаток. А також 20 вчителів, що працюють 4 класах гімназії.

"Дослідники", обробивши анкети, отримали наступні результати:

37 % учнів вважає, що найчастіше конфлікти провокують вчителі,

26% респондентів вважає, що учні самі  провокують виникнення конфліктів між вчителями та учнями.

37% покладають відповідальність за конфлікти на обидві сторони. Результати ми зобразили у вигляді діаграми.

Щодо відповідей вчителів? Ми маємо наступну картину.

15 % опитуваних педагогів вважають, що вчителі самі провокують виникнення конфліктів

85%  зазначили, що учні провокують конфлікти. Ви можете порівняти результати, які зображені на екрані. Як видно з діаграми точки зору вчителів та учнів суттєво різняться.

Хто ж має робити перший крок до вирішення конфлікту?

34 % учнів вважає, що це мають зробити вчителі. Тоді як  82 % вчителів теж так вважає.

51 % опитуваних учнів вважають, що це мають робити учні.  А вчителів тільки 12% думають так само.

15 % учнів і 6 % вчителів переконані, що для вирішення конфлікту мають бути кроки назустріч  і вчителів і учнів.

Щоб визначити причини конфліктів між учнями, ми задали наступне запитання «Які, на вашу думку, причини виникнення конфліктів між учнями».

Учні висловили наступні погляди:

Демонстрація лідерства

Різні погляди на ситуацію

Через лайливі слова

Схильність до пліток

Через зовнішній вигляд

Неповага один до одного

Невміння спілкуватися

Доводять свою правоту  у будь – який спосіб

Вчителі добре знають психологію підліткового віку і знають проблеми, які виникають між підлітками. Вони назвали майже такі ж причини.  Ще крім того: соціальний статус,   суперництво,        неврівноваженість   характеру,   неприязнь, гонор.   

   

У школі зустрічаються найчастіше конфлікти двох типів: «учитель - учень» та «учень - учень». Ми підібрали для інсценізації ситуації, які часто трапляються у шкільному житті.

     Група "Консультантів" розробила поради щодо запобігання та  ефективного вирішення конфліктних ситуацій. У буклеті, який розробили "Консультанти", зазначені етапи  розв’язання конфлікту,  основні правила розв’язання та запобігання.

Незадовго до початку роботи над проектом,  на уроках літератури учні знайомились з каліграмами. Каліграма - вірш, записаний у формі  малюнка.

Слово конфлікт асоціюється з багатьма словами: непорозуміння, образа, злість, стрес, холод,  проблема сварка, бійка і т. д..   За час роботи над проектом підлітки розширили свої уявлення про конфлікт, як соціальне явище. І   вирішили розкрити   поняття конфлікт через каліграми. Свої роботи представили Луцак Владислав, Киба Марія, Бєлова Вікторія, Собур Віталій.

Головне в житті людей – знаходити порозуміння.  Взаєморозуміння і відкритість – основа рівноправних, безконфліктних стосунків. Усе в наших руках!  

Реалізація проекту

6 березня  "Режисери " провели репетиції для розігрування конфліктних ситуацій, які виникають у школі.

"Консультанти", спираючись на власний досвід і ознайомившись з теоретичним матеріалом з теми "Конфлікти", складали рекомендації щодо регулювання конфліктних ситуацій.

Реалізація проекту

       Творчі групи активно включилися в роботу по реалізації проекту.
"Дослідники" провели анкетування учнів 4-А класу гімназії, а також у своєму класі.

     На запитання анкети давали відповіді і вчителі. Результати обробляються.

       "Теоретики" збирають інформацію за темою "Конфлікти".