четвер, 16 листопада 2017 р.

Інтегровані уроки з психологом

Завдання розвитку особистісних якостей у сучасного покоління підвищує вимоги до освітнього процесу в школі. Величезний потенціал психологічної науки зумовив її вагоме  значення в розв'язанні цього завдання. 
В психолога з'являється чудова можливість відкрити учням двері в дуже цікаву науку (яка, на жаль, поки що в більшості випадків не знайшла місця в шкільному розкладі) - психологію.
Найчастіше такі уроки будуються за схемою, у якій беруть участь двоє — учитель - предметник і шкільний психолог. Така робота вимагає від вчителів і психологів додаткової підготовки, більшою ерудиції і високого професіоналізму. Для вчителя і психолога інтегрований урок не мета, а засіб формування його власної творчої особистості, прилучення його до нового типу мислення, простір для реалізації нових освітніх технологій.
Яка ж роль психолога, педагога і учнів в процесі підготовки і проведення інтегрованих уроків?
Педагог повинен вийти з рамок ролі вчителя, який володіє глибокими теоретичними знаннями, різними методиками, інструкціями по своєму предмету. Він повинен бути достатньо компетентний в області психологічних знань. Психолог же, крім своєї професійної компетентності, повинен демонструвати знання і в інших навчальних предметах. Він повинен вміло вводити елементи психодіагностики, психокорекції та психопрофілактики в шкільний урок.
Перед психологом постає складне завдання: пояснити особливості тих чи інших психічних явищ у рамках досліджуваної дисципліни. Психолог має дібрати потрібні слова, переконливі аргументи, цікаві наукові факти, які дозволять школярам отримати повне уявлення про досліджувану тему. Психолог має можливість активно спостерігати, проводити діагностування і взагалі краще пізнавати своїх підопічних у звичних для них обставинах. На таких уроках органічно поєднані навчальний матеріал й різноманітні методи та прийоми психологічної роботи:  моделювання життєвих ситуацій, ігри, діалоги, дискусії, елементи тренінгів. Психологу також потрібно уміло вводити елементи психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики у шкільний урок.
Так як на інтегрованому уроці вирішуються дидактичні завдання двох і більше навчальних предметів, при підготовці до такого уроку необхідно:
- познайомитися з психологічними і дидактичними основами протікання інтеграційних процесів у змісті освіти;
- виділити в програмі з навчального предмета теми, взаємопов'язані з психологічними аспектами;
- визначити зв'язки між подібними елементами знань, інформації;
- змінити послідовність вивчення тем, якщо в цьому є необхідність;
- розробити сценарій проведення уроку з розподілом надання інформації вчителем-предметником і психологом;
- провести (при необхідності) психологічну діагностику учнів.
Взаємодію психолога і вчителя слід розглядати як спільну професійну діяльність, зумовлену особистісними потребами й мотивами та спрямовану на досягнення гармонійного розвитку особистості школярів.
 На сьогодні в шкільному розкладі є достатньо навчальних предметів, де розглядаються проблеми, для обговорення яких доцільно запрошувати психолога. Можна назвати не лише ті предмети, зв'язок яких із психологією має явний характер (біологія, основи здоров'я, мистецтво), але й такі, як історія, географія, література. Тематику інтегрованого уроку можна обрати, ознайомившись з навчальною програмою, календарним плануванням, підручником, поспілкувавшись з вчителем та учнями.
Висвітлення деяких теорій практичної психології за допомогою програмних літературних творів дасть можливість не тільки цікаво і несподівано піднести матеріал, а й, найголовніше, навчити замислюватися і аналізувати власні  вчинки з точки зору отримання бажаного результату. Знання характеру літературних героїв допоможе будувати відносини з іншими людьми, отримувати радість від спілкування з оточуючими. Злагоджена взаємодія психолога і вчителя відкриває шлях до використання багатьох ще не задіяних резервів, адже такий підхід складає підґрунтя не тільки особистісного зростання школярів та скоординованості дій усіх учасників освітнього процесу, але й гармонізації взаємин у навчальному закладі в цілому.
Інтегрований урок мистецтво – психологія
у 2 класі школи 1 ступеня
Тема Мелодії осені. Створення пейзажу, який передасть настрій осені (кольорові олівці)
Мета: познайомити учнів з одним із жанрів живопису — пейзажем;  вдосконалювати уміння передавати настрій осіннього сюжету; познайомити учнів із психологічною характеристикою кольорів; вчити малювати за уявою, вміти передавати зображення з пам’яті і власних спостережень, удосконалювати зорову пам’ять, розвивати фантазію, образне мислення;
виховувати почуття краси, вчити цінувати багатство рідної природи.
Обладнання: музичний супровід, презентація,ватман, листки з білого паперу
Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми будемо його проводити разом з психологом. І тема нашого уроку «Створення пейзажу, який передасть настрій осені»
Психолог Як ви розумієте значення слова «настрій»?Яким він може бути?
На що він схожий?Якщо на сонечко, то це який настрій? А на хмаринку?
А як ми можемо дізнатися, який в людини настрій? (по рухах, по обличчю). Діти за малюнками із мультимедійної презентації визначають настрій
Давайте і ми насупимося як осіння хмаринка, як зла чаклунка; злякаємося як зайчик; посміхнемося як сонечко.
Вправа «Галявина настрою». А ще, за кольором можна визначити настрій. У кожного на парті листочки, розфарбуйте їх тим кольором, який у вас зараз настрій. А потім разом створимо нашу галявину настрою.
(Діти, розфарбувавши,  приклеюють свої листочки на «галявині»)
Кожен колір може розповісти про ваш настрій. Отже, червоний – активний, бадьорий настрій; оранжевий – радісний, оптимістичний; жовтий – веселий, ви вільно почуваєтесь; коричневий – ви бажаєте відпочити; зелений – спокійний настрій. А який настрій у осені?
Вчитель Розпочинаємо працювати. Самостійна художня діяльність учнів. (Діти виконують малюнки під музичний супровід). Презентують роботи  (малюнки із зображеним сумним настроєм осені і з веселим)
 Психолог Чому, на твою думку, осінь сумна (весела)? Як ти це передав (ла), якими кольорами?
Вчитель. Підсумок уроку.

Інтегрований урок основи здоров’я - психологія
3(7) клас гімназії
Тема: Значення  звичок  і  навичок  для  здоров’я
Мета: Проаналізувати  вплив звичок на здоров’я; ознайомити учнів як формуються звички. Тренувати уміння формувати корисні звички і позбуватися небажаних звичок.
Обладнання:  підручник для 7 класу «Основи здоров’я» І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. -К, «Алатон», 2015; наочність.
Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.
Форма уроку:  інтегрований урок з елементами тренінгу
Хід уроку
Ι. Організаційний етап. Учні діляться на 3 групи за кольорами.
II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя: «Усі знають: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю». На цьому уроці ми вивчатимемо, які є звички, як вони формуються, як впливають на здоров’я та як змінити небажану звичку.
ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу
Психолог
Міні-лекція «Як формуються звички»
Ми спочатку отримуємо певні знання (наприклад, як правильно чистити зуби). Потім тренуємося застосовувати ці знання на практиці — формуємо уміння. На цьому етапі доводиться перевіряти себе, чи правильно виконуємо ту чи іншу дію. Повторюючи багато разів, доводимо наше уміння до автоматизму, коли вже не треба замислюватися, що і як ми робимо. Так формується навичка.
Звичка — це вершина піраміди, коли ми вже не замислюємося, чому щось робимо. Ми це робимо тому, що звикли. Учені визначили час, необхідний для оволодіння певними уміннями, навичками і формування звички:
-уміння формується за 5 — 9 повторів;
- для формування навички потрібні щоденні тренування протягом 5-9 днів
-звичка формується за 3 місяці. 40% дій робимо за звичкою.
Вчитель. Міні-лекція «Навички, сприятливі для здоров’я»
На уроках здоров’я учні отримують знання і відпрацьовують важливі уміння та навички, які згодом перетворюються на корисні звички. Це, зокрема, навички особистої гігієни, безпечної поведінки на дорогах, користування побутовими приладами тощо. їх ще називають спеціальними навичками. Однак найважливішими для твого здоров’я є психосоціальні навички, які ще називають життєвими навичками.
Психолог Кожна з трьох груп обговорює, записує і презентує навички
Вчитель Обговорює з учнями, які існують звички
Психолог  Вправа «Стіна здоров’я».
Психолог  пропонує дітям записати на «цеглинках» звички. 1 групі – корисні, 2 – нейтральні, 3 – шкідливі. З них 1 і 2 групи  побудують стіну, яка міцно охоронятиме їх і їхнє здоров’я. Після того, як стіна буде збудована достатньо міцною, тренер пропонує 3 групі назвати шкідливі звички. Кожна шкідлива звичка руйнуватиме одну цеглинку. Скоро діти на власні очі побачать, як швидко руйнується стіна, а людина стає незахищеною, вразливою.
Психолог Вправа «Сила звички».
Учень стає з витягнутими уздовж тіла руками. Психолог обв’язує його ниткою і просить розірвати цю нитку, напруживши руки. Учень робить це легко. Вдруге тренер обертає нитку три рази. Учень розриває нитку, але прикладає більше зусиль. (Психолог пояснює, що вчених показали, поширені звички формуються за три місяці). Після цього психолог втретє обертає нитку 30 раз. Скоріше за все учень не зможе розірвати її, або розірве з великим зусиллям. Існують такі звички, наприклад, вживання наркотиків, або паління, що роблять з людини раба. Такі звички порівнюються не з ниткою, а з товстими залізними ланцюгами.
Вчитель Обговорення. Як в майбутньому нам можуть нашкодити погані звички? Як стануть у пригоді корисні звички?
Психолог   Як змінити звичку
Релаксаційна пауза
Змінити поведінковий стереотип і психологічно налаштуватися на зміни вам допоможе така вправа (учні виконують):
• Сядьте зручно. Заплющіть очі й уявіть перед собою білий екран.
• Висвітліть на цьому екрані зображення того, що ви звикли робити.
• У правому нижньому кутку екрана в маленькому віконці висвітліть те, на що хочете змінити свою звичку.
• Потім різко збільшіть маленьке зображення на цілий екран і одночасно накажіть собі: «Змінись!»
• Тричі повторіть вправу. Виконуйте вправу тричі на день (вранці, вдень і ввечері). Пам’ятайте, що звичка формується приблизно три місяці, тому протягом цього часу твердо утримуйте визначений курс.
Уміння змінювати небажані звички дуже корисне. Його необхідно тренувати. Для цього існує певний алгоритм — послідовність дій. Психолог разом з учителем роздають записаний на окремих смужках паперу алгоритм дій:
• Обери звичку, яку хочеш змінити.
• Психологічно налаштуйся на зміни.
• Склади план змін.
• Відпрацьовуй нову звичку не менш як три місяці.
• Заохочуй себе за досягнуті успіхи.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань
Гра «Вгадай, що...?» Учитель називає навичку. Ті, хто думає, що це спеціальна навичка, сидять, а ті, хто переконаний, що життєва — встають.
V. Домашнє завдання


вівторок, 10 лютого 2015 р.

Адаптація учнів до нових умов навчання


Слід наголосити, що процес адаптації розглядається в декількох аспектах: соціальному, психологічному і біологічному.
-           Біологічна адаптація - це пристосування до нового режиму навчання й життя.
-          Психологічна адаптація - це входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням навчальної діяльності.
-           Соціальна адаптація - це процес входження до учнівського колективу.
Ознаки дезадаптації
ü    Швидка стомлюваність
ü    Значний спад працездатності на кінець тижня
ü    Підвищена тривожність, плаксивість
ü    Неадекватна поведінка
ü    Невміння формувати стосунки з дітьми і дорослими
ü    Негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників
ü    Неуспішність у навчанні
ü    Небажання ділитися своїми враженнями про проведений день
ü    Неспокійний сон
ü    Як ще може  проявлятися дезадаптація? У вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм  у відносинах, напруженість, роздратованість); у вигляді  пасивного протесту (депресія, наявність страху,  відсутність інтересу до навчання,  шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).
Основні причини труднощів під час адаптації
1.                Психофізіологічні особливості.
-                     Слабкий тип нервової системи.
-                     Підвищена сенситивність -  характерологічна особливість людини, яка проявляється в підвищеній чутливості до подій, що відбуваються з нею, емоційна чутливість, емоційність.
-                     Надмірне збудження.
Найкраще адаптуються сангвініки . Холерики не пристосовуються до середовища, а намагаються пристосувати середовище, оточуючих до себе. Для холериків характерне бажання виділитись із колективу, стати лідером. Флегматики нелегко сходяться з новими людьми, повільно пристосовуються до нового оточення. Меланхоліки – індивідуалісти. Рідко користуються допомогою товаришів. Легко пристосовуються лише до вузького середовища. Вони швидко втомлюються
2.                Особливості розвитку
-                     Не сформованість емоційно-вольової сфери
-                     Слабка саморегуляція поведінки
3.                Хибні методи виховання в сім’ї
-                     Виховання за типом «кумир в сімї»
-                     Не сприйняття дитини
-                     Батьківська вседозволеність
Дослідження процесу адаптації 1-их класів школи 1-го ступеня, 1- их та 6-их класів гімназії відбувалось протягом  вересня – листопада 2014 року. Програма дослідження  включала :
Анкетування класоводів та учнів.
Анкетування батьків першокласників.
Визначення самооцінки та рівня тривожності учнів 1 та 6 класів гімназії.
Соціометричні дослідження
Спостереження, індивідуальні бесіди, відвідування уроків.
З метою виявлення шкільних труднощів і рівня адаптації учнів проводилось опитування класоводів 1-их класів школи 1-го ступеня. Вони складали схему – характеристику класу, за якою визначався рівень адаптації учнів.
Проводилось анкетування і батьків першокласників. Запитання були наступні:
чи подобається вашій дитині у школі, чи розповідає вона про школу, з яким настроєм йде до школи і повертається зі школи, чи скаржиться на погане самопочуття. Аналізуючи результати анкетування можна зробити висновок, що у першокласників відсутні ознаки дезадаптації.






П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини. Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною  була пізнавальна діяль­ність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалення вчителя, батьків за успіхи у навчанні. На час переходу у 5 клас діти уже вивчили ази наук.  Оцінка для них має значення. Але все більше на перший план  виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються  її стосунки з товаришами.
Результати соціометричного дослідження є наступними. У 1-А класі 7 учнів є лідерами. 19 мають позитивний соціометричний статус. 3 учні – негативний.
У 1-Б 7 учнів мають 5 і більше позитивних виборів, тобто є лідерами. 13 мають позитивний соціометричний статус. 4 учні – негативний, тобто мають багато негативних виборів.
1-В: лідерів 5, 13 учнів позитивний соціометричний статус. 3 учні – негативний. Аутсайдерів у жодному класі немає (тобто у кожного є хоча б один позитивний вибір).

 

Самооцінка – один із виявів самосвідомості особистості, самостійне визначення своїх вчинків. Від неї залежить стиль поведінки людини, характер її спілкування, моральний розвиток.
 



Вимірювання тривожності як властивості особистості важливе, оскільки ця властивість зумовлює поведінку суб’єкта і впливає на адаптацію . Виявлення рівня тривожності проводилось за методикою Кондаша. 

 
Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є складність адаптації у відно­синах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується взаємним незадоволенням. Авторитет­ний вчитель зникає, а на його  місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться, і, якщо пер­ші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.
Соціально-психологічна  служба  гімназії  провела анкетування учнів 1-их класів гімназії. На запитання  «Який урок найбільше подобається?»  найбільше учнів 1-А класу  назвали  трудове навчання та англійську мову. У 1-Б – математика, трудове навчання, фізкультура. У 1-В класі – трудове навчання, фізкультура. Не подобаються для більшості гімназистів 1-А класу математика та німецька мова, тому що важкі предмети. У 1-Б та 1-В назвали англійську та українську мови ( важка та потрібно багато вчити). На запитання  «Як до тебе ставляться вчителі?» ми одержали  по паралелі наступні результати.
-                     Добре – вважають 40%  (28 учнів)
-                     Нормально – 33% (23 учні)
-                     Добре, але не усі – 21% (15 учнів)
-                     Не дуже добре – 6%  (4 учні)
Що стосується взаємостосунків між дітьми, то на запитання «Як до тебе ставляться однокласники?» учні відповіли наступним чином:
1-А
Усі добре – 5 учнів
Більшість добре – 17 учнів
Нормально – 4 учні
Не дуже добре – 3 учні
1-Б
Усі добре –9 учнів
Більшість добре - 2
Нормально – 10 учнів
Не дуже добре – 3 учні
1-В
Усі добре –8 учнів
Більшість добре - 2
Нормально –6 учнів
Не дуже добре – 5 учнів
Велику роль  в адаптації відіграє класний керівник. Необхідними  є мякість, увага, переживання за кожну  дитину. Це добре знає кожен класний керівник 1- го класу гімназії. Вони визначали ефективність навчальної діяльності, засвоєння шкільних норм поведінки, соціальних контактів, емоційного благополуччя. На основі отриманих даних можна зробити висновок , що у 100% учнів відбулася повна адаптація до нового навчального середовища на протязі двох перших місяців. Частина з них практично не відчувала труднощів з самого початку навчання. Для певної частини учнів виникали складнощі у встановленні соціальних контактів. У інших – труднощі пов’язані з дотриманням правил поведінки: вони часто відволікаються на уроці, на перервах іноді конфліктують з однокласниками. Однак (за рахунок  постійної роботи педагогів) поступово відбуваються зміни поведінкових реакцій.
Рання юність – час реального переходу до справжньої дорослості. На цей віковий період  припадає ряд новоутворень у структурі особистості – у сфері світогляду, етичній сфері, істотно змінюються особливості спілкування з дорослими та однолітками. Дуже важливою для сучасного 6 класу гімназії є проблема адаптації  не стільки до умов навчання в профільному класі, скільки до нового колективу.
У 6 класі всі учні мають позитивний соціометричний статус. Аутсайдерів (ізольованих) немає. 43% юнаків  відзначили, що для них референтними особами є друзі. 52% - батьки.
Досліджуючи тривожність за допомогою методики Ч. Спілбергера , ми отримали наступні показники.

 
Почуття та емоції відіграють велику роль у навчальній роботі. Від того, які почуття вона викликає, багато в чому залежить і якість навчання. Підтримка позитивних емоцій, позитивної самооцінки учнів стає одним із найважливіших завдань для вчителя. Адже навчальна діяльність є провідною для учнів і в ній формується особистість дитини, через стосунки „вчитель – учень” діти навчаються взаємодіяти з оточенням. Добре відома роль позитивної оцінки як засобу створення позитивних емоцій, бадьорого настрою, що допомагають підвищити успішність і продуктивність навчання. Саме тому вчитель має вірити в сили кожного учня, надавати йому можливість розпочати все знову і знову, долаючи труднощі розвитку. Тільки мудре, доброзичливе ставлення вчителя сприятиме успішній адаптації учня.