Адаптація

Слід наголосити, що процес адаптації розглядається в декількох аспектах: соціальному, психологічному і біологічному.

-           Біологічна адаптація - це пристосування до нового режиму навчання й життя.

-          Психологічна адаптація - це входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням навчальної діяльності.

-           Соціальна адаптація - це процес входження до учнівського колективу.

Ознаки дезадаптації

ü    Швидка стомлюваність

ü    Значний спад працездатності на кінець тижня

ü    Підвищена тривожність, плаксивість

ü    Неадекватна поведінка

ü    Невміння формувати стосунки з дітьми і дорослими

ü    Негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників

ü    Неуспішність у навчанні

ü    Небажання ділитися своїми враженнями про проведений день

ü    Неспокійний сон

ü    Як ще може  проявлятися дезадаптація? У вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм  у відносинах, напруженість, роздратованість); у вигляді  пасивного протесту (депресія, наявність страху,  відсутність інтересу до навчання,  шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).

Основні причини труднощів під час адаптації

1.                Психофізіологічні особливості.

-                     Слабкий тип нервової системи.

-                     Підвищена сенситивність -  характерологічна особливість людини, яка проявляється в підвищеній чутливості до подій, що відбуваються з нею, емоційна чутливість, емоційність.

-                     Надмірне збудження.

Найкраще адаптуються сангвініки . Холерики не пристосовуються до середовища, а намагаються пристосувати середовище, оточуючих до себе. Для холериків характерне бажання виділитись із колективу, стати лідером. Флегматики нелегко сходяться з новими людьми, повільно пристосовуються до нового оточення. Меланхоліки – індивідуалісти. Рідко користуються допомогою товаришів. Легко пристосовуються лише до вузького середовища. Вони швидко втомлюються

2.                Особливості розвитку

-                     Не сформованість емоційно-вольової сфери

-                     Слабка саморегуляція поведінки

3.                Хибні методи виховання в сім’ї

-                     Виховання за типом «кумир в сім’ї»

-                     Не сприйняття дитини

-                     Батьківська вседозволеність

Дослідження процесу адаптації 1-их класів школи 1-го ступеня, 1- их та 6-их класів гімназії відбувалось протягом  вересня – листопада 2014 року. Програма дослідження  включала :

Анкетування класоводів та учнів.

Анкетування батьків першокласників.

Визначення самооцінки та рівня тривожності учнів 1 та 6 класів гімназії.

Соціометричні дослідження

Спостереження, індивідуальні бесіди, відвідування уроків.

З метою виявлення шкільних труднощів і рівня адаптації учнів проводилось опитування класоводів 1-их класів школи 1-го ступеня. Вони складали схему – характеристику класу, за якою визначався рівень адаптації учнів.

Проводилось анкетування і батьків першокласників. Запитання були наступні:

чи подобається вашій дитині у школі, чи розповідає вона про школу, з яким настроєм йде до школи і повертається зі школи, чи скаржиться на погане самопочуття. Аналізуючи результати анкетування можна зробити висновок, що у першокласників відсутні ознаки дезадаптації.

П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини. Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною  була пізнавальна діяль­ність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалення вчителя, батьків за успіхи у навчанні. На час переходу у 5 клас діти уже вивчили ази наук.  Оцінка для них має значення. Але все більше на перший план  виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються  її стосунки з товаришами.

Результати соціометричного дослідження є наступними. У 1-А класі 7 учнів є лідерами. 19 мають позитивний соціометричний статус. 3 учні – негативний.

У 1-Б 7 учнів мають 5 і більше позитивних виборів, тобто є лідерами. 13 мають позитивний соціометричний статус. 4 учні – негативний, тобто мають багато негативних виборів.

1-В: лідерів 5, 13 учнів позитивний соціометричний статус. 3 учні – негативний. Аутсайдерів у жодному класі немає (тобто у кожного є хоча б один позитивний вибір).

 

Самооцінка – один із виявів самосвідомості особистості, самостійне визначення своїх вчинків. Від неї залежить стиль поведінки людини, характер її спілкування, моральний розвиток.

 

Вимірювання тривожності як властивості особистості важливе, оскільки ця властивість зумовлює поведінку суб’єкта і впливає на адаптацію . Виявлення рівня тривожності проводилось за методикою Кондаша. 

 

Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є складність адаптації у відно­синах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується взаємним незадоволенням. Авторитет­ний вчитель зникає, а на його  місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться, і, якщо пер­ші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.

Соціально-психологічна  служба  гімназії  провела анкетування учнів 1-их класів гімназії. На запитання  «Який урок найбільше подобається?»  найбільше учнів 1-А класу  назвали  трудове навчання та англійську мову. У 1-Б – математика, трудове навчання, фізкультура. У 1-В класі – трудове навчання, фізкультура. Не подобаються для більшості гімназистів 1-А класу математика та німецька мова, тому що важкі предмети. У 1-Б та 1-В назвали англійську та українську мови ( важка та потрібно багато вчити). На запитання  «Як до тебе ставляться вчителі?» ми одержали  по паралелі наступні результати.

-                     Добре – вважають 40%  (28 учнів)

-                     Нормально – 33% (23 учні)

-                     Добре, але не усі – 21% (15 учнів)

-                     Не дуже добре – 6%  (4 учні)

Що стосується взаємостосунків між дітьми, то на запитання «Як до тебе ставляться однокласники?» учні відповіли наступним чином:

1-А

Усі добре – 5 учнів

Більшість добре – 17 учнів

Нормально – 4 учні

Не дуже добре – 3 учні

1-Б

Усі добре –9 учнів

Більшість добре - 2

Нормально – 10 учнів

Не дуже добре – 3 учні

1-В

Усі добре –8 учнів

Більшість добре - 2

Нормально –6 учнів

Не дуже добре – 5 учнів

Велику роль  в адаптації відіграє класний керівник. Необхідними  є м’якість, увага, переживання за кожну  дитину. Це добре знає кожен класний керівник 1- го класу гімназії. Вони визначали ефективність навчальної діяльності, засвоєння шкільних норм поведінки, соціальних контактів, емоційного благополуччя. На основі отриманих даних можна зробити висновок , що у 100% учнів відбулася повна адаптація до нового навчального середовища на протязі двох перших місяців. Частина з них практично не відчувала труднощів з самого початку навчання. Для певної частини учнів виникали складнощі у встановленні соціальних контактів. У інших – труднощі пов’язані з дотриманням правил поведінки: вони часто відволікаються на уроці, на перервах іноді конфліктують з однокласниками. Однак (за рахунок  постійної роботи педагогів) поступово відбуваються зміни поведінкових реакцій.

Рання юність – час реального переходу до справжньої дорослості. На цей віковий період  припадає ряд новоутворень у структурі особистості – у сфері світогляду, етичній сфері, істотно змінюються особливості спілкування з дорослими та однолітками. Дуже важливою для сучасного 6 класу гімназії є проблема адаптації  не стільки до умов навчання в профільному класі, скільки до нового колективу.

У 6 класі всі учні мають позитивний соціометричний статус. Аутсайдерів (ізольованих) немає. 43% юнаків  відзначили, що для них референтними особами є друзі. 52% - батьки.

Досліджуючи тривожність за допомогою методики Ч. Спілбергера , ми отримали наступні показники.

 

Почуття та емоції відіграють велику роль у навчальній роботі. Від того, які почуття вона викликає, багато в чому залежить і якість навчання. Підтримка позитивних емоцій, позитивної самооцінки учнів стає одним із найважливіших завдань для вчителя. Адже навчальна діяльність є провідною для учнів і в ній формується особистість дитини, через стосунки „вчитель – учень” діти навчаються взаємодіяти з оточенням. Добре відома роль позитивної оцінки як засобу створення позитивних емоцій, бадьорого настрою, що допомагають підвищити успішність і продуктивність навчання. Саме тому вчитель має вірити в сили кожного учня, надавати йому можливість розпочати все знову і знову, долаючи труднощі розвитку. Тільки мудре, доброзичливе ставлення вчителя сприятиме успішній адаптації учня.